Дитя

 Дитя бавилось бісером в пошуках раю

Дитя бавилось щирістю -- кров’ю життя

По дитячому вірило в пришестя добра 

По шматочкам герба лиш твого розкрадають

Дитя бавилось вірністю теплих ілюзій

Те, що любиш її -- твоя лиш біда

Те, що віриш у неї -- твоя лиш отрута

Те, що бачиш -- це очі промоклі від сліз

А сьогодні трапилась днина негожа

Відібрали ляльки і солодкий мигдаль

У дитячих словах була, навіть, загроза

Вбити в душах безсилих таку сильну печаль  

Лише день по-дитячому вибрав початок

Правда ночі і слів:

Я -- дитя в руках Бога...

І ось мій починається ранок  

Знов весна запитала у осені: «Де колір жовтий?»

Де та зелень в словах що з’явились в тобі

Білим світом накриті столи і в реортах

Знову вариться сон ромашковий твій.