категорії: блоґ-запис

Сірий блюз

теґи: блюз, ніч, сірий

Робишся хорошим філософом ночей холодних

Вітер вириває двері і тіло покидають

Слова наливають свинцевий попіл у скроні

Чорні діри пам'яті і теплі долоні

Я пам'ятаю блюз темно синіх ночей


Коли вже немає сил чекати. Знов завтра

В окопах себе так тепло під латаним пледом

У зморшках думки і дні переплавились в дати

Все знов і знов про врата Вавілону

І я під землею про блюз блакитної ночі


Вітер вириває шматки життя про запас

Віриш ти чи ні твоя мова не плаче

Віриш ти чи ні під одним Богом ходим

Кличеш чи питаєш, слова ховають 

Тебе під землею про блюз холодної ночі


Віриш чи блукаєш – світ не помічає

Плутаєш відтінки, смієшся чи шукаєш

Знов посмішка знайома, знов вийшов в нічку темну

Знов падаєш від втоми в своє таємне ліжко

І виєш сірий блюз, що йшов додому. Пішки...