Тобі

 Хто тебе розуміє – пробачать без слів

Кому ти байдужий – вимагають пояснень

Життя – це голка зі спиртом

Анестезію зроблено досить невчасно  

Кого ти любив, гріють снами години

Задля кого борсався в кризі 

Забули про риб

І платівку з прагненням жити струною  

Сіре небо думок перетворить слова на каміння

Синє небо надій відтягне звикання до болю

Небо заходу сонця -- це слів останній ковток

В небо сходу вкладу світлину власної волі  

Кого ти любиш – шматочки живого в тобі

Задля чого живеш – промені світла у нерві

Я читаю світила в безодні сердець

І знов бачу сонце в твоїх зіницях