Я не буду
Я не буду писати прощальних обличь
Я не хочу читати настінні фото без рамок
Знову близько до серця тисячі снів
Знов не буду впускати весну у свій ранок
Ти ж не хочеш розкласти все по місцях
Мені ще нема кому передати свій меч
Ці слова, що шукали крапку кінця
Понесли за собою голови з плеч
Вся зневіра у сталі цинізму
Вся та слабкість у силі підкошених ніг
Знов на милицях... Вони як опора
Для калік, чиє слово чорніє як сніг